Тематический форум ВМЕСТЕ

Объявление

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Тематический форум ВМЕСТЕ » foreign fludilka » Українська


Українська

Сообщений 161 страница 180 из 247

161

Підтримуємо вітчизняного виробника!)))

+2

162

+1

163

+2

164

Ipanema
Нагадали про недавнє минуле)

Ще трішки Наталки Дзеньків


+4

165

+1

166

Вітаю всіх з Днем Києва!!!

+5

167

Любі мої кияночки, вітаю всіх нас з днем Києва - столиці нашої держави!!!!!
http://s3.uploads.ru/t/aHvcS.png   http://s7.uploads.ru/t/Hj73y.png   http://s3.uploads.ru/t/U2TxI.png   http://s2.uploads.ru/t/FdgmC.png   http://s3.uploads.ru/t/z8PcK.png 
http://s2.uploads.ru/t/vAUQl.jpg
http://i1.i.ua/prikol/pic/7/0/438807_421956.jpg
http://cs11175.vk.me/v11175289/12c3/apRREwweR74.jpg

+5

168

Зі святом кияни) А  так було раніше)
http://s9.uploads.ru/t/pK3N6.jpg
http://s6.uploads.ru/t/8u4LI.jpg
http://s6.uploads.ru/t/HElt9.jpg

+5

169

Вiтаю усiх киян зi святом мiста квiтучих каштанiв!  http://arcanumclub.ru/smiles/smile236.gif   http://s2.uploads.ru/gEi24.gif

+4

170

GrandV|0011/7a/32/1684-1453305383.jpg написал(а):

http://s5.uploads.ru/t/V0u9m.jpg

От такі ми щірі україночки) Свято писанок на Софійській площі)


))))))
А це фото суботнього 17-го мегамаршу у вишиванках на День Києва. Схоже, ця киця дуже популярна у мiстi)

http://sf.uploads.ru/t/zFZKd.jpg

+4

171

+3

172

Дівчата, українське ретро))

+3

173

http://s7.uploads.ru/t/fQM2u.jpg

+3

174

+3

175

Колись всі людські цінності жили на одному острові. Незабаром вони помітили, що їх острів починає опускатися під воду. Тоді вони сіли на різні кораблі і поплили хто куди. На острові залишилася лише Любов. Коли повз острова пропливало Багатство на своєму кораблі, Любов попросила узяти її з собою, на що Багатство відповіло: "На моєму кораблі досить золота і коштовних каменів, ти мені ні до чого". Потім біля острова з`явився Смуток, але і він не взяв Любов з собою, сказавши : "Ні, на моєму кораблі настільки сумно, що Любові там не місце." Незабаром з`явився човен Гордості, але вона також відмовила Любові, боячись, що вона зруйнує гармонію, яка панує на її кораблі. Наступною була Радість, яка так веселилася, що навіть не помітила Любов. Любов засмутилася, але раптом почула голос позаду: "Підемо, Любов, я відвезу тебе". Обернувшись, вона побачила сивого старого. Він перевіз її на той берег, але вона була так здивована і збентежена, що навіть забула спитати, яке ім`я її рятівника. Тоді вона пішла до Істини, щоб запитати, хто це був. Істина відповіла: "Це був Час". "Час?" -здивувалась Любов. "Так, тому що лише Час знає, наскільки важлива в житті Любов...

+3

176

Трошки поезії зранку від Сергія Жадана.
+ + +   

Люби, люби своє ремесло,
коли життя відгороджується ровами,
і навіть про те, чого не було
слід говорити простими словами.

Коли небо складається з холодних медуз,
і птахи голосять, як панотці до парафії.
Що таке поезія? Поезія це Ісус,
якого розпинають на хресті орфографії.

Коли серце тебе підіймає щодня
сурмою колоніальної армії.
Що таке любов? Любов це щеня,
чий господар загинув в автомобільній аварії.

Воно тримається вірності, яка була,
і хоче вирватися на свободу,
і в клапанах твого серця потоки тепла
постійно змішуються з потоками холоду.

Світ солодкий, мов різдвяна кутя,
і зірки в кишені, як липкі цукати.
Смерть вигадав той, хто не любить життя –
йому просто потрібно було все зіпсувати.

Люби своє ремесло, люби.
Святі приставучі, як вуличні музиканти.
Те, що виросте з твоєї журби
теж можна розспівувати в церквах, мов канти.

Нічна невидима течія.
Небо заповнює собою історію.
Я повторюю подумки твоє ім’я.
Ніхто не чує. Тому і повторюю.

+4

177

+2

178

Моя любове! Я перед тобою…

Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не присни, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїх.
І в них було кохання, як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш,— тільки до воріт.
А там, а там… Жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни…
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
автор: Ліна Костенко

Отредактировано Nadik (26.06.16 07:25:48)

+1

179

Яка любов, який час, коли по нас гатять незнамо що....

0

180

+2


Вы здесь » Тематический форум ВМЕСТЕ » foreign fludilka » Українська