Тематический форум ВМЕСТЕ

Объявление

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Тематический форум ВМЕСТЕ » foreign fludilka » Українська


Українська

Сообщений 141 страница 160 из 247

141

Зі святом) Натхнення у справах, доброзичловости до людей )  кохання до життя і своїх близьких)
http://sf.uploads.ru/t/Y00DW.jpg
От такі ми щірі україночки) Свято писанок на Софійській площі)
http://s5.uploads.ru/t/V0u9m.jpg

+5

142

Приєднуюсь до Вас!!!!! Зі святом, з вербною неділею;)
Гілочки тоненькі, котики пухнасті,
Хай несуть у хату радість, мир і щастя,
Хай несуть у серце радість воскресіння
Хай направлять наші душі до спасіння.
Гілочки тоненькі, котики вербові,
Всіх благословляють, щоб були здорові,
Щоб жили в любові і достаток мали,
Щоб в молитві й з Богом діточки зростали.
Гілочки вербові сонце зігріває,
А душа радіє, а душа співає,
Бо вже близько свято, писанки і паска,
Бо на землю сходить Божа милість й ласка.
Бо уже, за тиждень, буде в нас Великдень!

https://pp.vk.me/c622622/v622622917/269e4/km8KznXAuMo.jpg

+2

143

+3

144

Але сховаю тебе .....

+4

145

Идёт дождь и мои друзья из Бумбокс....

+3

146

Борис Грінченко – До народу українського

Народе мій! Зблукавшись у темноті,
Не бачачи, на знаючи шляхів,
Вбиваючи всю силу на роботі,
Що не дає й хвилини на спочив, —

Знемігшися, не хочеш ти спитати,
Куди іти, в своїх поводирів,
Йдеш навмання, бо звик уже блукати,
Бо всі уже стежки ти погубив.

Народе мій! Тяжка твоя темнота!
Болить душа дивитись, як ти сам
Не хочеш геть іти з того болота,
Що у йому ти вгруз на глум людям!

Болить душа! Але ж твою провину
Простить тобі, хто зрозумів її:
Бо завели себе у ту багнину
Вони ж таки, проводирі твої!

+2

147

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання..
Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки…
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки…
В’яне серце моє од щасливих очей,
що горять в тумані наді мною…
Розливається кров і по жилах тече,
ніби пахне вона лободою…
Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..
Де ви бачили більше кохання?..
Я для неї зірву Оріон золотий,
я - поет робітничої рані…
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання..
Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки…
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки…

Володимир Сосюра

+7

148

Мілка віджигає на українській!)))

Отредактировано stana (25.05.16 16:07:52)

+4

149

+1

150

+3

151

+4

152

+1

153

Дуже подобався мені цей чоловік: і як людина ,і як виконавець

+4

154

+1

155

+2

156

+2

157

+1

158

Велична і талановита) чарівна жінка  і  красуня) про голос вже не кажу і як співає

+1

159

Про незатерте і таке бажане для всіх)
Притча про Любов і Кохання

В одній звичайній людській душі жили Любов і Кохання.
Вони були схожі, як близнюки, але вели себе чомусь по-різному. Кохання було від природи сліпим, Любов мала стопроцентний зір.
Коли Кохання впритул не помічало недоліків, Любов чудово бачила їх, беззаперечно приймаючи.
Коли Кохання гуляло під місяцем і дарувало квіти, захлинаючись у вирі щасливих емоцій, Любов терпляче чекала самотніми холодними ночами. Коли Кохання розпливалося в компліментах, Любов говорила жорстку правду, лікуючи болем.
Кохання знало безліч ніжних слів, Любов просто вміла дарувати насолоду.
Коли Кохання кричало „я не проживу без тебе!”, Любов, тихо помираючи, відпускала на свободу.
Коли Кохання безсило билося в істериці, вимагаючи взаємності, Любов проводила безсонні ночі біля лікарняного ліжка, ні на що не зважаючи.
Коли Кохання, дивлячись в постаріле зів'яле лице, відвернулося, і, жаліючи себе, розтануло, як сніг, залишивши душу назавжди, Любов залишилась, вдихаючи життя в холодні посинілі губи.
- Я тут безсила, - сказала Смерть, тихо танучи слідом за Коханням.
- Чому ж так відбувається? – запитав молодий Ангел у старшого „колеги”, зазираючи з цікавістю у сповнену Любов’ю душу.
- Все просто, - відповів Старий Ангел, який на своєму віку бачив мільйони звичайних людських душ.
- Все просто. Коли народилося Кохання – засяяла нова яскрава зірка, даруючи красу і радість всім навколо. Коли народилася Любов – посміхнувся Бог. А посміхається він, повірте, не так часто.
http://s5.uploads.ru/t/I3Wup.jpg

+3

160

+1


Вы здесь » Тематический форум ВМЕСТЕ » foreign fludilka » Українська