Тематический форум ВМЕСТЕ

Объявление

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Тематический форум ВМЕСТЕ » foreign fludilka » Українська


Українська

Сообщений 401 страница 420 из 420

401

Моя особиста осінь - доволі шалена  птаха.
Їй дивуються перелітні і ті, що не відають злетів.
Нещасливі жінки восени прибирають у шафах
У надії звільнити місце для імовірних скелетів.

Моя особиста осінь вже знає про те, що крила,
Здебільшого - атрибутика і романтичні вірші.
І нещаслива жінка не завди комусь не мила,
Буває: на неї просто надто багато навішали.

Моя особиста осінь - маленька шафка в куті,
Тож полиця для крил у ній рішуче не схвалюється.
У нещасливої жінки все переношене у житті
Завжди із шафи так недоречно вивалюється.
Втомою від листопаду, відпусткою власним коштом,
Угодою із роками, зав`язаною мохером.
Моя особиста осінь ще вірить у голубину пошту,
Хоч потрохи  єретикує. Бо, власне: якого хера?

Коли саме час потріпати нерви й прибрати в шафі,
Приготувати в осінь берет з мохеру й важке намисто.
Нещасливі жінки колективно старіють і заздрять птахам.
А в щасливих  у шафах - безлад.
Бо осінь в них - особиста...

(с) Дзвінка Торохтушко

+2

402

В ті давні часи, коли динозаври бігали по землі автор цього тексту була маленькою, ще був живий прекрасний сатирик Павло Глазовий. Його гуморески живуть й досі... Залишу тут декілька з улюблених)

Неперевершена коза

В клубі лекція збудила

Справжній інтерес.

В ній ішлося про науку,

Про її прогрес:

Як творилися алмази

Ті, що ріжуть сталь,

Як з дешевої породи

Робиться кришталь,

Як тканини фабрикують

З різного сміття,

Як наука прикрашає

Побут і життя.

— А скажіть,— спитала баба,—

Чи зуміли б ви

Молока зробити глечик

З лантуха трави?

:— Ні,— признався лектор чесно,—

В хімії у нас

Для подібних перетворень

Не настав ще час.

— Отаке! — сказала баба. —

Ходять як тузи,

А не можуть перевершить

Простої кози.

Отредактировано the lost world (22.11.17 16:35:55)

+1

403

Еволюція

В зоопарку батька

Запитав хлопчина:

Чи то правда, що від мавпи

- Походить людина?

—  Правда,— мовив батько. —

Наука доводить,

Що людина, безперечно,

Від мавпи походить.

—  То чому ж ці мавпи

Сильно так відстали?

Чом людьми ще й досі

Справжніми не стали? —

Батько вуса гладить,

Весело сміється:

—Таке, синку, й людям

Не всім удається.

Павло Глазовий

Отредактировано the lost world (22.11.17 16:27:46)

+1

404

КУЛЬТУРА Й ХАЛТУРА
УВЕРТЮРА

Сидять в опернім театрі
Не десь, а в партері,
Вона і він. Надулися,
Наче дві тетері.
Бурчить вона: - Що за люди
Оті диригенти?
Могли б раніш настроїти
Свої інструменти.
Той цигика, той триндика,
Третій дме у дудку.
Затяг мене в цю оперу,
А ну тебе в будку!
Попереду літня жінка
Нахмурила брови:
- Тихо, - каже, - уверюра.
Припиніть розмови.
Та, що ззаду, огризнулась:
- Теж мені культура!
Це ще треба перевірить,
Хто з нас увертюра.

Павло Глазовий

+1

405

Сварка

На розпеченому пляжі
Лає даму дама:
— Та яке ж це виховання?
Та яка ж ви мама?!
Та скажіть же ви що-небудь
Вашому синочку —
Він же кидає грязюку
На мою сорочку.
— То якраз не мій синочок, —
Дама гордо мовить. —
Мій он вашим капелюшком
Жабеняток ловить.

Павло Глазовий

+1

406

Прекрасне... Глазовий

Скільки важить макіяж

— Я зважилась, — каже вранці
Молоденька кудла. —
Порівняно з учорашнім
На кілограм схудла.

Мама дивиться ласкаво
На дитя кохане:
— Як намажешся, голубко,
Все на місце стане.

0

407

І останнє, допоки я не переписала сюди всю Сміхологію)

Живе придане

Стрілись двоє на дорозі.
— Чого зажурився?
— А як мені не журитись,
Як я оженився...
— Оженився? Це ж прекрасно!
Я тебе вітаю.
— Іди к бісу! Ти ж подумай,
Що я з цього маю.
Колись було, як женились
Багачі чи бідні,
То придане нареченим
Готували рідні:
Як не гроші, то корови,
То воли та свині.
Тоді було і женитись
Вигідно людині.
А я, брате, оженився —
Про гроші ні звуку.
На весіллі ніхто навіть
Не плюнув у руку.
Дарували череп’яні
Та залізні вещі,
А з живого не дісталось
Нічого, крім тещі.

Павло Глазовий

0

408

Поки була до мене байдужа
Була неймовірна:
сміялась
спокійна.
Була прекрасна:
не дзвонила вночі.
зі мною гралась,
в моє
не втручалась.
Не писала - ти де?

Не дивилась тривожно
Не питала про кожну:
хто це?

Не кусала губи
Не кричала:
ти грубий!
Була бєз-за-бот-на,
як кошеня.
Кохана моя.

Шкода, що у цій частині чумацького шляху
притомна буває
тільки байдужість.

(с)  Євгенія Кузнецова

+6

409

Туга, туга за Рідною Батьківщиною.
Кохаю тебе ,  моя земля Тараса Бульби, Тараса Шевченка, Скоровороди, Лесі Украінки...

Отредактировано Своя Н (02.12.17 04:06:57)

0

410

Чорнобривці...

Вибачте мені, без неї не уявляю Батьківщину

0

411

0

412

0

413

+3

414

Ти гадаєш я все забула,
Ще гірчила моя печаль,
то хурделиця все задула
тільки осені ще так жаль.

Я гадала що біль затихне,
ні,голубить немов зима,
моє серце ніяк не звикне
в тім що поряд тебе нема.

Не забуду тебе,безсила,
твої очі насняться знов,
тільки знаєш я не просила,
не просила я про любов.

Таня Олексійчук

+2

415

Не знаю, чи дивився вчора хтось вручення премії M1 Music Awards, але це був капець.
Ольга Цибульска - ти невдаха, разом із іншими потворами і істотами української естради.
Монатик. Це хто взагалі?
П'яний Бадоєв. Це фіаско

+2

416

Satine|0011/7a/32/1768-1511977925.jpg написал(а):

Ольга Цибульска - ти невдаха, разом із іншими потворами і істотами української естради.
Монатик. Це хто взагалі?
П'яний Бадоєв. Це фіаско

Хто це?  Що це?  http://s7.uploads.ru/t/Bnkoh.png 
Вже більше року,  як відмовилась від послуги ТБ- зв'язку,  і тепер не маю жодної уяви,  хто ці всі створіння...  Можу лише здогадуватись,  про величезний відсоток ботоксу та силікону в їхніх організмах в межах від мозку до п'ят  http://s3.uploads.ru/t/LuSlq.png

+1

417

the lost world, це наша українська естрада. Хтось ледь не задихнувся на сцені. Могілевська, о! Краще тоді фонограма. Оля Полякова - це хто? Звідки вона?
Що трапиться?

0

418

Satine, а,  ну тоді все зрозуміло : дивні люди в дивному одязі займаються дивними речами... Хтось називає це епатажем,  хтось каже,  що там в голові не вистачає звивин... 
Як то кажуть,  розтин покаже,  що до чого)))

Отредактировано the lost world (11.12.17 14:03:18)

0

419

0

420

Все так правильно. Всі запарковані, запаковані по місцях,
сплять в легкому смутку на половину з вечірнім димом,
десь за містом перша паморозь починається на полях
і сягає газонів і клумб на в’їзді до міста. З ними
перебуває і віра, й покора, одночасно й спокій, і страх.
Все так виважено – в неї крихкі зап’ястя, червоний рот,
ром у кавовому горнятку, пригоща мандаринів, дезорієнтація
в просторі ночі. Міліцейський патруль обходить район, як колись город
перед сном обходила вже кульгава бабця.
У повітрі з неймовірною точністю порівну радощів і скорбот.
Все так тихо - ніхто не витрушує поночі коврики у дворі,
не збиває кахлі, не грає на віолончелі і у лото не грає,
ніхто не кохається в квартирі праворуч, ліворуч чи нагорі,
ніби всі померли або їх взагалі немає,
але головне, що ніхто нікому не заважає.
І вона гойдається на стільці ніби сплескує в теплому молоці,
І пливе все довкола як у теплій ріці,
і вона легка і порожня, як кулька у малюка в руці,
набирає повітря в себе, розпружується й злітає.
І зникає.

Катерина Бабкіна

0


Вы здесь » Тематический форум ВМЕСТЕ » foreign fludilka » Українська